Серед країн-учасниць Програми транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020 рр., Кошицький край у Словаччині та Закарпатська область в Україні є одними з основних регіонів (серед інших). Завдяки заходам, підготовленим у рамках проекту, ми вказуємо на стан довкілля з увагою до водотоків прикордонної зони. Для Земплінського району в Кошицькому краї та для Закарпатської області характерні декілька водотоків. Об’єкти біомоніторингу та заплановані заходи пов’язані з річками Лаборець та Уж.
Річка Уж бере початок на південних схилах Верховинського Вододільного хребта із джерела неподалік від Ужоцького перевалу. На території Словаччини Уж впадає в ріку Лаборець – праву притоку Латориці. Довжина річки Уж 128 км, площа водозбору 2750 км2. Основні притоки: праві – Уг, Уличка, Убля; ліві – Люта, Тур’я. Верхня частина басейну розташована на схилах Вододільного і Полонинського хребта, нижня частина – на Закарпатській низовині. Ширина річки у верхів’ях біля 1 м, вниз по течії збільшується до 15-30 м, біля м. Ужгород досягає 135 м; глибина 0,1-0,6 м, найбільша – 2,6 м. Долина Ужа звивиста, рельєф долини у верхній частині басейну середньо- і низькогірний, у середній частині – горбистий, у пониззі – рівнинний. У гірській частині басейн складений карпатськими флішами, місцями у руслі та по побережжю спостерігається майже суцільні обривисті відслонення флішу, що можуть простягатися до кількох сотень метрів.
На річці присутні до кількох десятків непостійних островів, розміщених через кожні 5-10 км.
У нижній течії природний режим річки спотворений регулюючим впливом греблі, спорудженої біля с. Кам’яниця.
Для виконання планованих активностей проєкту були обрані локалітети:
Скалка. Річка Уж на східній околиці с. Кам’яниця, Закарпатської області. Ширина русла 50-60 м, течія спокійна, повільна, дно мулисте. Контрольна точка для сайту «Кам’яниця-гребля», який розташований на 2,5 км нижче по течії. Слугуватиме для порівняння змін якості води за хімічними показниками та у складі біоти.
Кам’яниця-гребля. Невелике штучне водосховище на р. Уж перед греблею, що слугує для відводу води у дериваційний канал «Невицьке-Ужгород». Ширина русла 90-100 м, течія майже відсутня, дно мулисте. Гребля була збудована для наповнення каналу, з якого здійснюється водозабір для водозабезпечення лівобережної частини м. Ужгород. Порушення водотоку гірської річки змінює склад біоти та перешкоджає міграції водної біоти, зокрема, риб уверх за течією.
Кам’яниця-міст – контрольна точка на р. Уж для локалітету «Кам’яниця-гребля», що розташований на 0,5 км вище за течією. Ширина русла 30-40 м, течія спокійна, нешвидка, дно кам'яне. Слугуватиме для порівняння змін якості води за хімічними показниками та у складі біоти нижче водосховища.
Ужгород-Боздош – місце впадіння міських каналізаційних стоків із очисних споруд у річку в західній частині м. Ужгород. Уж набуває характер рівнинної річки. Ширина русла 50-60 м, течія спокійна, повільна, дно мулисте. Міські каналізаційні стоки підлягають очистці на комунальних очисних спорудах. Однак, якість води, яка скидається у річку, може бути незадовільною, особливо в дощові періоди, коли міські каналізаційні мережі надмірно переповнені.
Річка Уж на північно-східній частині с. Сторожниця, поблизу українсько-словацького кордону. Ширина русла 40-50 м, течія нешвидка, дно кам’янисте, мулисте. Контрольна точка для порівняння з локалітетом «Ужгород-Боздош», що вище по течії на відстані біля 3,5 км. Цікавим буде дослідження екологічного стану річки на українсько-словацькому транскордонні, зокрема, порівняння змін у складі біоти та якості води, оскільки вплив міських стічних вод більше візуально не помітний.
Земплін – регіон на сході Словаччини, символом якого і основною річкою є Лаборець. За гідрогеографічними характеристиками територія Земплинського регіону відноситься до басейну Чорного моря, водозбору річки Тиси з басейном Бодрога. З гідрологічної точки зору вона являє собою складну річкову систему, що складається з чотирьох основних річок – Латориця, Лаборець, Уж і Ондава, які зливаються одна з одною на невеликій території. Загроза повені подекуди вимагала регулювання водотоків. Річка Лаборець витікає на високогір’ях Лаборецької верховини над Чертіжним, на висоті 710 м н.р.м. та має протяжність 132,5 км. Річка оминає Вігорлатські гори і стікає на Східно-Словацьку низовину, де зливається з великою лівою притокою – річкою Уж, більша частина якої розташована в Закарпатській Україні (1,613 км2, що становить 61%).
У рамках втілення заходів, які заплановані в рамках проєкту, місце реалізації якого знаходиться в місті Стражське, ми зосередимося на притоках Лаборця, що протікають містом і є легко доступними для біомоніторингу.
Потік Душа витікає на південний захід від міста Стражське до колишньої ферми Плане. Він є правою притокою річки Лаборець довжиною 41,1 км. Локалітетом для досліджень на струмку Душа є місце біля його витоку, де росте величний дуб, який у майбутньому може стати об’єктом охорони.
На схилах Чубок неподалік від села Гудцовці витікає Стражський струмок, що протікає через територію міста. Він протікає через територію хімічного комбінату Chemko Strážske, а потім обходить місто вздовж залізниці. Перед селом Воля струмок впадає в Лаборець. На більшій частині своєї течії струмок Стражський змінений і виконує функцію відведення води з поверхневого стоку та з міських очисних споруд. Поверхневі води з комплексу Chemko регулярно скидаються через аварійний накопичувальний резервуар і виводяться по трубах у потік Стражський. За необхідності вода з аварійного накопичувального бака очищається на очисних спорудах.
